Собаки 
Коти 
Оплата і доставка 
Контакти 
Новини 
Акції 
Знижки та бонуси 
Чому у кота ламаються і випадають вуса? Причини та профілактика
Розкішна прикраса практично будь-якого кота - це не тільки густа шерсть і пухнастий хвіст, а й довгі вуса, іменовані в науковому світі вібрисами.
У різних порід кішок вони можуть мати різну довжину і товщину. А деякі породи і зовсім позбавлені вусів, або мають вібриси закрученої чи обламаної форми. До них належать сфінкси, корніш-рекси і девон-рекси. Ця особливість зовнішнього вигляду є нормальною та унікальною у своєму роді.
Для інших кішок вуса - це не просто гармонійна частина образу, а й важливий орган чуття. Тому господарі не дарма турбуються, якщо у кота ламаються вуса. Нерідко такий стан потребує уваги та вирішення проблеми. Отже, почнемо все по порядку.
Навіщо котам потрібні вуса?
Вуса - це вібриси, розташовані над верхньою губою кішки. Насправді, вібриси розташовані ще в ділянці щік тварини, на її підборідді та над очима (умовно - брови), а ще на щиколотках і хвості.
Усі вони виконують одну важливу функцію - дають змогу орієнтуватися в просторі, навіть якщо навколо дуже темно. Вібриси дають можливість коту точно визначити розмір отвору, в який він збирається пролізти.
Зазвичай котячі вуса мають довжину близько 6-7 см. Тварини, які страждають від проблем, пов'язаних із порушенням зору або повністю сліпі, можуть бути наділені вібрисами завдовжки понад 8 см.
Якщо ж у кота ламаються вуса, він відчуває дискомфорт і невпевненість. Йому стає складніше орієнтуватися і координувати свої рухи. А вуса відростають не так швидко, як хотілося б. На повноцінне відновлення їм знадобиться приблизно два місяці.
Чому у кота ламаються вуса і випадають?
Вібриси у кішок, як і шерсть, періодично оновлюються. Якщо господар зрідка знаходить випавший вусик, на місці якого незабаром з'являється новий, це нормальний фізіологічний процес. Інша справа, коли спостерігається рясне випадання вібрисів, можливо навіть з появою лисин на шерсті.
Така ситуація вимагає з'ясування причин, чому у кота ламаються вуса і їх усунення.
Генетична особливість.
Якщо сибірські кішки і мейн-куни є щасливими володарями найшикарніших і найдовших вусів, то безшерсті породи не можуть ними похвалитися. У сфінксів вуса, як правило, або короткі, або зовсім відсутні. Корніш-рекси мають унікальні кучеряві вуса. А ось у шотландських висловухих котів вуса часто обламуються або короткі через генетичну особливість формування сполучної тканини.
Вікова зміна вібрисів.
Коли піврічне кошеня змінює свою шерсть на дорослу, так званий період вікової линьки, можуть змінюватися і вуса.
Механічне пошкодження вусів.
У процесі гри тварини можуть випадково обкушувати або висмикувати вуса одна одній. Дитина, не знаючи як правильно поводитися з кішкою, може смикати її за вуса і навіть обстригти ножицями. Допитлива кішка може випадково обпалити вуса, проявивши цікавість до увімкнених побутових приладів.
Неправильний догляд.
Часте купання тварин з використанням косметичних засобів може призвести до пересушування шкіри, лупи та ламкості шерсті. Неправильні умови утримання. Надмірна сухість повітря в опалювальний сезон, літній час і в процесі сушіння шерсті феном, часто є причиною погіршення стану шерстного покриву.
Незбалансоване харчування.
Якщо в раціоні тварини чітко виражений дисбаланс вітамінів і мінералів, якщо їй бракує таурину, Омега-3 жирних кислот, вітамінів групи А і D, біотину або кальцію, то не лише погіршується якість шерсті, а й у кота ламаються вуса.
Стрес.
Будь-який стресовий фактор - шум, переїзд, візит до ветеринара, нові мешканці в домі - може призвести до проблем з шерстю і втрати вусів у кішки.
Алергічна реакція.
Алергічні реакції, що проявляються у вигляді почервоніння і лущення шкіри, випадання шерсті, свербіння і мокнучих ділянок, можуть торкнутися і вусів кішок.
Грибкові або бактеріальні ураження.
Грибкові ураження характеризуються стрімким випаданням шерсті. Так, стригучий лишай починається з почервоніння шкіри, нестерпного свербіння і розчісування. Відбувається порушення цілісності стрижня волосини. При цьому перші осередки проявляються на мордочці тварини, поширюючись по всій поверхні тіла тварини. Бактеріальні ураження також сприяють пошкодженню волосяних фолікулів.
Зовнішні та внутрішні паразити.
Зовнішні паразити, такі як блохи, волосоїди, вушні та коростяні кліщі, внаслідок паразитування на тілі тварини, призводять до стоншення шерстяного покрову, його випадання і підвищеної ламкості, також у кота ламаються вуса. Глистові інвазії також проявляються у вигляді погіршення якості шерсті, яка втрачає свій блиск і густоту.
Читайте також: Кліщ у кота - чим небезпечний і як лікувати
Гормональний збій.
Внаслідок порушення роботи надниркових залоз, щитовидної залози і яєчників, крім інших змін в організмі, виділяється погіршення стану шерсті тварини. Іноді у кішки ламаються вуса, вона нерівномірно обростає шерстю, яка не тільки втрачає свою густоту, а й яскравість і блиск.
Інфекційні та хронічні хвороби.
Інфекційні та хронічні хвороби.
У кішки ламаються вуса не тільки через зовнішні, а й через внутрішні хвороби. Як правило, це хвороби, що проявляються у вигляді таких симптомів, як погіршення якості шерсті. До них належать вірусні захворювання, цукровий діабет, хронічна ниркова недостатність, гіпертиреоз тощо.
Що ж робити, якщо у кота ламаються вуса?
Аналізуючи стан тварини і викладені вище можливі причини, чому у кота ламаються вуса, підбираються відповідні варіанти вирішення проблеми.
За відсутності явних ознак проблем з шерстю, почати потрібно з перегляду раціону харчування, виключення з раціону дешевих кормів класу економ і введення спеціального комплексу вітамінів.
Власник у змозі забезпечити тварині комфортні умови утримання з нормальним рівнем вологості та температури. Організація правильного догляду дасть змогу уникнути проблем зі шкірним і шерстним покривом.
Своєчасна обробка від бліх, кліщів і гельмінтів, а також вакцинація за графіком також буде профілактичними заходами проти обламування вусів у кішок.
Якщо у кота ламаються вуса з причини, пов'язаної з погіршенням стану здоров'я, то важливо своєчасно звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря. І, найголовніше, ніколи не можна займатися самолікуванням, намагатися підрівняти вуса ножицями або втерти в них мазь або олію.
Втрата вусів - це симптом, а хворобу діагностує тільки фахівець, призначаючи лікування за результатами обстеження
Автор: Саченко Олеся Миколаївна, лікар ветеринарної медицини.
